Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гурєєва А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Рибалка О. І. Дослідження рівня теоретико-методичних знань з фізичної культури та спорту студенток Запорізького національного університету [Електронний ресурс] / О. І. Рибалка, А. М. Гурєєва, Г. О. Єсіонова // Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт. - 2014. - № 1. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_FViS_2014_1_9 | ||
| 2. |
Гурєєва А. М. Практичне значення та сучасний підхід до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів медичних вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] / А. М. Гурєєва, І. О. Сазанова // Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт. - 2017. - № 2. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_FViS_2017_2_3 | ||
| 3. | 
Світлична Т. С. Ефективність використання вправ у-шу та йоги на заняттях фізичного виховання у спеціальних медичних групах [Електронний ресурс] / Т. С. Світлична, А. М. Гурєєва, І. О. Сазанова // Науковий часопис [Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). - 2019. - Вип. 5. - С. 157-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2019_5_39 | ||
| 4. | 
Дорошенко Е. Ю. Напрями формування професійно-прикладної фізчної підготовки фахівців з фізичної терапії, ерготерапії [Електронний ресурс] / Е. Ю. Дорошенко, А. М. Гурєєва, І. О. Сазанова // Україна. Здоров'я нації. - 2019. - № 2. - С. 170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2019_2_48 | ||
| 5. | 
Дорошенко Е. Ю. Терапевтичні вправи у процесі фізичної реабілітації спортсменів із травматичними ушкодженнями опорно-рухового апарату (на матеріалі футзалу) [Електронний ресурс] / Е. Ю. Дорошенко, С. М. Малахова, О. Є. Черненко, А. М. Гурєєва, І. В. Шаповалова, І. О. Сазанова, М. О. Олійник, Т. С. Світлична // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2019. - Т. 12, № 3. - С. 357-364. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2019_12_3_23 Мета роботи - дослідити й експериментально перевірити ефективність застосування терапевтичних вправ у процесі фізичної реабілітації гравців у міні-футболі після травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату. В експериментальних дослідженнях взяли участь 36 спортсменів віком 18 - 27 років, які протягом 2016 - 2019 рр. були членами збірної команди ЗДМУ з футзалу. Кількісні показники травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату визначені у тренувальному та змагальному процесах протягом річних циклів підготовки за результатами опрацювання офіційних протоколів змагань і медичних карток спортсменів. У процесі дослідження використали методи: аналіз, узагальнення відомостей наукової літератури та мережі Internet, педагогічні спостереження, аналіз офіційних протоколів змагань, аналіз медичних карт спортсменів, педагогічний експеримент констатувальної спрямованості, методи математичної статистики. Аналіз, узагальнення даних, що отримали, дає можливість констатувати: головною особливістю застосування терапевтичних вправ в узагальненій програмі фізичної реабілітації є те, що, крім відновної, вони мають ще й тренувальну спрямованість і комплексно впливають на відновлення стабільності та рухливості у травмованих суглобах, м'язового тонусу та координації рухів, пропріоцептивної функції, спеціальних рухових умінь, навичок, фізичних якостей, загальної та спеціальної фізичної працездатності. Висновки: основними терапевтичними вправами, що використовують у процесі фізичної реабілітації спортсменів у футзалі після пошкоджень опорно-рухового апарату, є масажні, вправи стретчингу, циклічні локомоції низької інтенсивності, на напруження і розслаблення здорових кінцівок, вправи лікувальної гімнастики, кондиційного тренування для великих м'язових груп, дихальні вправи, локальні вправи на тренажерах і технічних засобах реабілітації.Мета роботи - дослідити й експериментально перевірити ефективність застосування терапевтичних вправ у процесі фізичної реабілітації гравців у міні-футболі після травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату. В експериментальних дослідженнях взяли участь 36 спортсменів віком 18 - 27 років, які протягом 2016 - 2019 рр. були членами збірної команди ЗДМУ з футзалу. Кількісні показники травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату визначені у тренувальному та змагальному процесах протягом річних циклів підготовки за результатами опрацювання офіційних протоколів змагань і медичних карток спортсменів. У процесі дослідження використали методи: аналіз, узагальнення відомостей наукової літератури та мережі Internet, педагогічні спостереження, аналіз офіційних протоколів змагань, аналіз медичних карт спортсменів, педагогічний експеримент констатувальної спрямованості, методи математичної статистики. Аналіз, узагальнення даних, що отримали, дає можливість констатувати: головною особливістю застосування терапевтичних вправ в узагальненій програмі фізичної реабілітації є те, що, крім відновної, вони мають ще й тренувальну спрямованість і комплексно впливають на відновлення стабільності та рухливості у травмованих суглобах, м'язового тонусу та координації рухів, пропріоцептивної функції, спеціальних рухових умінь, навичок, фізичних якостей, загальної та спеціальної фізичної працездатності. Висновки: основними терапевтичними вправами, що використовують у процесі фізичної реабілітації спортсменів у футзалі після пошкоджень опорно-рухового апарату, є масажні, вправи стретчингу, циклічні локомоції низької інтенсивності, на напруження і розслаблення здорових кінцівок, вправи лікувальної гімнастики, кондиційного тренування для великих м'язових груп, дихальні вправи, локальні вправи на тренажерах і технічних засобах реабілітації. | ||
| 6. |
Блавт О. З. Контроль фізичних станів студентів спеціальних медичних груп із порушеннями опорно-рухового апарату як передумова розробки програм фізичної терапії [Електронний ресурс] / О. З. Блавт, В. М. Корягін, Е. Ю. Дорошенко, Л. І. Левченко, С. Г. Пузік, А. М. Гурєєва, О. Є. Черненко, М. О. Олійник // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 1. - С. 147-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_1_23 Цель работы - исследовать эффективность применения контроля физических состояний студентов специальных медицинских групп для разработки программ физической терапии. В экспериментальных исследованиях приняли участие 40 студентов I - II курсов Национального университета "Львовская политехника" и Запорожского государственного медицинского университета, которые на основании данных медицинских осмотров отнесены к специальной медицинской группе по наличию заболеваний опорно-двигательного аппарата (сколиоз I - III степеней). В процессе исследования использованы методы анализа и обобщения данных научной литературы и сети Internet, анализа медицинских карт студентов, инструментальные методы морфометрических и психофизиологических исследований, педагогического наблюдения, педагогического эксперимента констатирующий направленности, методы математической статистики. Применение на практике разработанных теоретико-методических положений и рекомендаций, коррекционных мероприятий в системе тестового контроля физических состояний у студентов специальной медицинской группы на основе интеграции специально подобранных средств физической терапии позволяет активизировать компенсаторные механизмы, мобилизировать резервные двигательные возможности организма, повысить компетентность выполнения двигательных действий, способствует ускорению формирования знаний, умений и навыков, устранению недостатков двигательной сферы, нивелированию разницы показателей психофизического развития между студентами основной, подготовительной и специальной медицинских групп. Выводы: контроль морфофункциональных и психофизиологических показателей - эффективный механизм коррекции физического состояния студентов специальной медицинской группы с функциональными нарушениями опорно-двигательного аппарата и необходимая предпосылка для разработки комплексных программ реабилитации на основе использования терапевтических упражнений. | ||
| 7. |
Масленніков С. О. Особливості фізичної терапії пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба зі зміцненням капсульно-зв’язкових структур [Електронний ресурс] / С. О. Масленніков, М. Л. Головаха, Е. Ю. Дорошенко, С. М. Малахова, С. Г. Пузік, Л. І. Левченко, А. М. Гурєєва, М. О. Олійник // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 1. - С. 156-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_1_24 Цель работы - оценить степень динамического восстановления движений оперированной конечности в течение II периода реабилитации средствами физической терапии у пациентов, которым выполнено эндопротезирование тазобедренного сустава и укрепление капсульно-связочного аппарата полипропиленовой сеткой. Проведено ретроспективное исследование историй болезней, рентгенограмм и лабораторных данных 47 пациентов, нуждающихся в восстановлении или укреплении капсулы тазобедренного сустава. Первичное эндопротезирование выполнено у 26 (55,3 %) пациентов, ревизионное - у 21 (44,7 %). Среди пациентов 27 (57,4 %) мужчин и 20 (42,6 %) женщин. Средний возраст пациентов составил 57 лет (от 20 до 86 лет). На основе анализа результатов исследования отмечено, что качество жизни пациентов обеих групп, общее субъективное состояние сустава, показатели объема движений оперированной конечности, а также оценка клинико-функциональных результатов лечения по шкале Harris Hip Score (HHS) прямо коррелируют с выполнением предоперационных упражнений терапевтического характера и соблюдением послеоперационной реабилитационной программы физической терапии. Такая корреляция более существенна в срок 12 месяцев после хирургического лечения, через 24 месяца аблюдения показатели состояния оперируемого тазобедренного сустава в обеих группах пациентов существенно не отличались: 65,3 % - группа наблюдения, 52,2 % - группа сравнения через 12 месяцев после операции и 91,3 и 81,0 % через 24 месяца соответственно. Выводы: использование полипропиленовой сетки для укрепления задних капсульно-связных структур тазобедренного сустава приводит к расширению функциональных возможностей оперируемой конечности и восстановления пациентов, ускоряет процессы физической реабилитации после выписки из стационара. Доказана целесообразность тщательной предоперационной подготовки пациентов и активного ведения послеоперационного периода (комплексы терапевтических упражнений, информирование пациентов), что позволяет улучшить результаты хирургического и восстановительного лечения, избежать возможных осложнений при условии выполнения рекомендаций и комплексного применения средств физической терапии. | ||
| 8. | 
Шевяков О. В. Особливості соціально-психологічної реабілітації спортсменів-паралімпійців, які спеціалізуються в пауерліфтингу [Електронний ресурс] / О. В. Шевяков, Е. Ю. Дорошенко, Є. Л. Михалюк, В. В. Приходько, І. М. Ляхова, О. К. Ніканоров, С. М. Малахова, А. М. Гурєєва // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 1. - С. 96-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_1_18 Цель работы - оценить психологический подход к социально-психологической реабилитации негативных переживаний субъективного одиночества спортсменами-паралимпийцами (на материале пауэрлифтинга). Исследование основано на теоретических и эмпирических данных, включающих изучение феномена одиночества и его современное понимание. Негативность переживаний, требующих реабилитации, определяли с помощью психологических методик: "Опросник для определения вида одиночества" (С. Корчагина), "Методика субъективного ощущения одиночества" (Д. Рассел, М. Фергюсон), "Методика диагностики акцентуаций характера" (Леонгард-Шмишек в модификации А. Личко), тест "Нервно-психическая адаптация" (С. Корчагина, НИИ имени В. М. Бехтерева) с последующей компьютерной обработкой результатов с помощью программного пакета Statistica 6.0 (Stat Soft Inc., США). В исследовании приняли участие 50 спортсменов-паралимпийцев в возрасте от 18 до 24 лет, которые занимаются пауэрлифтингом. Установлены интеркорреляционные связи между субъективным ощущением одиночества и ее разновидностями на значимом уровне (r = 0,3 - 0,5) по коэффициенту парной корреляции Пирсона, что позволяет рассматривать субъективное одиночество как самостоятельный внутренний феномен. Переживание диффузного одиночества не показало значимую связь (r = -0,153) с субъективным состоянием спортсменов-паралимпийцев. Выделены две направленности, которые обеспечивают механизм возникновения и реабилитации с учетом типа одиночества: первая - желание быть с другими, идентификация с ними через коррекцию собственной индивидуальности; вторая, возникающая в результате первой, - преодоление ощущения одиночества и отсутствия смысла жизни. Выводы: ощущение негативных переживаний субъективного одиночества связано с ухудшением нервно-психической адаптации и требует социально-психологической реабилитации спортсменов-паралимпийцев, которые специализируются в пауэрлифтинге. Доказано наличие значимой положительной связи между диффузным одиночеством и эмотивной акцентуацией характера спортсмена. Установлено, что в процессе реабилитации негативных переживаний субъективного одиночества спортсменами-паралимпийцами, специализирующихся в пауэрлифтинге, важно учитывать, какие именно типы одиночества связаны с ухудшением психологического состояния, что позволяет расширить понимание этого феномена и увеличить эффективность реабилитационной работы. | ||
| 9. |
Дорошенко Е. Ю. Фізична терапія спортсменів із діафізарними переломами кісток гомілки після інтрамедулярного остеосинтезу (на матеріалі командних спортивних ігор) [Електронний ресурс] / Е. Ю. Дорошенко, О. К. Ніканоров, І. М. Ляхова, Л. І. Левченко, С. Г. Пузік, О. Є. Черненко, А. М. Гурєєва, І. О. Сазанова // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 2. - С. 293-301. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_2_22 Цель работы - оценить эффективность программы физической терапии для спортсменов, специализирующихся в командных спортивных играх, с диафизарными переломами костей голени после интрамедуллярного остеосинтеза. Экспериментальные исследования проведены со спортсменами игровых видов спорта (n = 58) с диафизарными переломами костей голени, которые находились на лечении в отделении травматологии и ортопедии клинической больницы № 7 г. Киева, ГУ "Институт травматологии и ортопедии АМН Украины", клинике спортивной травмы НУФВСУ в течение 2014 - 2019 гг. Использованы методы анализа и обобщения данный научной литературы; метод антропометрических измерений для определения охватных показателей здоровой и травмированной конечности; метод гониометрии для измерения доступного объёма движений в коленном суставе здоровой и травмированной конечности; метод миотонометрии для определения показателей тонуса четырёхглавой мышцы бедра; тестирование для расчёта индекса симметричности нижних конечностей (LSI - Lower Extremity Symmetry Index); методы математической статистики. Разработанная комплексная программа физической терапии представляет собой цикл восстановительных мероприятий, соответствующих достижению предыдущих функциональных возможностей, удовлетворяет требования к уровню двигательных возможностей, общей и специальной физической работоспособности спортсменов и соответствует их личным представлениям о качестве жизни. Оценка эффективности программы физической терапии позволяет констатировать, что в основной группе нормативных значений достигли 25 из 29 спортсменов (86,21 %), в контрольной - 19 спортсменов из 29 (65,52 %), что свидетельствует о высокой эффективности предложенной программы физической терапии. Выводы: в процессе формирования программ физической терапии для пациентов - спортсменов с диафизарными переломами костей голени после интрамедуллярного остеосинтеза - терапевтические упражнения целесообразно группировать в зависимости от специфических задач реабилитационных мероприятий и их преимущественной направленности на восстановление двигательной функции, общей физической работоспособности, специальной физической работоспособности, базовых двигательных умений и навыков, специальных двигательных умений и навыков в соответствии со спецификой тренировочной и соревновательной деятельности в спортивных играх. | ||
| 10. |
Дорошенко Е. Ю. Оцінювання ефективності комплексної програми фізичної терапії в пацієнтів після хірургічного лікування розриву ахіллового сухожилля [Електронний ресурс] / Е. Ю. Дорошенко, О. К. Ніканоров, І. М. Ляхова, О. Є. Черненко, А. М. Гурєєва, В. І. Глухих, С. Г. Польський, І. О. Сазанова, М. М. Сиром’ятников // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 3. - С. 427-436. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_3_21 Цель работы - оценить эффективность комплексной программы физической терапии у пациентов после восстановления ахиллова сухожилия хирургическими методами. Контингент исследования - 58 пациентов в возрасте 34 - 57 лет: 39 (67,24 %) мужчин, 19 (32,76 %) женщин. Обследованным показано восстановление ахиллова сухожилия с помощью оперативного хирургического вмешательства. Из пациентов сформированы две группы: основная (ОГ, n = 29) и контрольная (КГ, n = 29). Методы исследования: анализ научной литературы и научных изданий, представленных в сети Internet; экспериментальные исследования констатирующей и формирующей направленности, педагогическое наблюдение; гониометрия, плантодинамометрия, модифицированный тест Ромберга; методы математической статистики. Угол плантарной флексии на после оперативного вмешательства был лучшим (р << 0,01) у пациентов ОГ по сравнению с показателями пациентов КГ (4 неделя): 29,1<$E symbol Р> и 28,1<$E symbol Р> соответственно. Статистически достоверные различия между пациентами ОГ и КГ при последующих измерениях не установлены (p >> 0,05). Процентные значения распределения нагрузки на оперированную конечность улучшились до срока итогового измерения (16 недель), что повлияло на снижение разницы в распределении нагрузки на конечности до 9,20 % у пациентов ОГ, до 14,6 % у пациентов КГ (Me (25; 75 %) - 8 (6; 12) % и 16 (12, 18) %). Показатели итогового выполнения теста Ромберга достоверно лучше у пациентов ОГ и составили 11,4 с, что на 2,5 с лучше, чем у пациентов КГ (р << 0,01). Выводы: для восстановления динамических характеристик плантарной флексии использованы упражнения адаптивного физического воспитания и корректирующей гимнастики, разновидности ходьбы, упражнения с фитболом, занятия на велотренажере, степ-платформах, применены гидротерапевтические упражнения, физиотерапевтические методы и массаж, больные использовали ортопедическую обувь. Предложенная комплексная программа эффективна и может быть использована в процессе физической терапии больных с диагнозом разрыв ахиллова сухожилия после хирургического вмешательства. | ||
| 11. | 
Аксьонова О. П. Особистісно зорієнтоване фізичне виховання студентів: визначення поняття [Електронний ресурс] / О. П. Аксьонова, А. М. Гурєєва // Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. - 2009. - № 2. - С. 6-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_ped_2009_2_3 | ||
| 12. |
Дорошенко Е. Ю. Динаміка показників загальної фізичної підготовленості в системі фізичної терапії спортсменок віком 11-13 років, які спеціалізуються у важкій атлетиці, після травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату [Електронний ресурс] / Е. Ю. Дорошенко, А. А. Орлов, О. Є. Черненко, А. М. Гурєєва, І. В. Шаповалова, В. І. Глухих, С. Г. Польський, І. О. Сазанова, М. М. Сиром’ятников // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2021. - Т. 14, № 3. - С. 374-381. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2021_14_3_18 Цель работы - определить динамические характеристики показателей общей физической подготовленности тяжелоатлеток в возрасте 11 - 13 лет после травм опорно-двигательного аппарата в восстановительном и тренировочном периодах физической терапии. Контингент обследованных - 45 спортсменок (возрастная категория - 11 - 13 лет, квалификация - I, II, III юношеские разряды) СДЮШОР "Спартак" по тяжелой атлетике Запорожского областного совета, ДЮСШ "Колос" Каменско-Днепровского района Запорожской области, ДЮСШ Бердянского городского совета Запорожской области и Харьковского областного высшего училища физической культуры и спорта, специализирующихся в тяжелой атлетике. Пациентов после травм опорно-двигательного аппарата поделили на две группы: основную (ОГ, n = 22) и контрольную (КГ, n = 23). Спортсменки контрольной группы получали стандартную схему лечения (общепринятая для медицинских учреждений). Для пациенток основной группы в восстановительном и тренировочном периодах разработана и внедрена программа физической терапии с контролем показателей общей физической подготовленности. Исследован анализ научной литературы и источников информации, представленных в сети Интернет; клиническое наблюдение, педагогическое тестирование, методы математической статистики. Выводы: интенсификация тренировочного процесса и форсирование подготовки юных спортсменов в тяжелой атлетике - ведущие факторы, которые приводят к травматическим повреждениям опорно-двигательного аппарата, мультисистемным патологиям и развитию патоморфозных явлений. Показатели общей физической подготовленности спортсменок 11 - 13 лет, специализирующихся в тяжелой атлетике, позволяют констатировать, что спортсменки основной группы имеют более высокую разницу прироста показателей, а тренд их общей физической подготовленности имеет линейную направленность на улучшение. Показатели общей физической подготовленности спортсменок контрольной группы имеют нелинейный характер по результатам тестов "бег 30 м, с" и "прыжок в длину с места, см". | ||
| 13. | 
Кокарев Б. В. Використання інноваційних фітнес-технологій для удосконалення фізичної підготовки у жіночому пляжному волейболі [Електронний ресурс] / Б. В. Кокарев, С. М. Кокарева, С. А. Щербій, А. М. Гурєєва, О. Є. Черненко // Спортивні ігри. - 2023. - № 1. - С. 4-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sporihry_2023_1_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |